Сайт міста Рава-Руська

- Так, я щаслива. У мене люблячий, уважний та щедрий чоловік Андрій, вдячна невістка Марта, добрі свати Віра та Михайло, веселої вдачі онучка Інеса і, звичайно, діти - їх аж троє: Віка, Роман і Андрій. Окрім  того, є рідна сестра Вірця, з якою ми завжди разом. І велика-велика родина, як чоловікова, так і моя.

- Заміж потрібно виходити з любові! Ми з моїм чоловіком Андрієм у цьому році відзначаємо 31-у річницю з дня шлюбу. За ці роки жодного разу не пошкодувала, що вийшла заміж саме за нього. Труднощі, звісно, були, але вони нас ще більше зблизили. Як то кажуть, «Життя прожити – не поле перейти».

- Чому саме такого чоловіка обрали?

- Це він мене знайшов. Частенько згадуємо як познайомились, як їздили до його батьків, як брали шлюб і святкували весілля у приміщенні Бишківської школи, як народився первісток – син Андрій. Чоловік тоді працював вчителем, а я – продавцем. Жили в маленькій кімнатці, яку важко було обігріти, але ми були щасливі, бо кохали одне одного. І ось так усе життя.

А на запитання: «Чому саме його?» можу відповісти так: «Інакше і бути не могло!»

Мій чоловік, взагалі, дуже хороший господар, терплячий, стриманий, люблячий батько. Йому властива якась природня чоловіча мудрість. Ми не припиняємо дивувати одне одного, турбуватися одне про одного, радіти успіхам одне одного. Мені затишно і комфортно поруч із ним.

- Зрозуміло, кожен вчиться на своїх помилках і повинен пройти в житті свої випробування. Але раджу щодня працювати над зміцненням своїх почуттів, жінкам – вчитись враховувати думку чоловіка. Повірте, він усе зробить правильно. Пам’ятайте обітницю, яку даватимете в церкві: «І в радості і в горі…», - тоді біда вдвічі менша, а радість вдвічі більша. Вигадуйте різні смакоти своїм домашнім і не забувайте приказку: «Шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок». Не мовчіть! Розмовляйте! День без спілкування – втрачений день!

- Я вже говорила, що маю трьох дітей – двох синів і доньку. Не уявляю собі життя без них. Моя близька подруга, жартуючи, порівнює мене з квочкою. Я завжди хочу щоб діти були поруч зі мною, трагічно сприймаю їх невдачі і тішусь їхніми успіхами! Зрозуміло, що вони вже у такому віці, коли самі приймають рішення і будують своє життя. Але я завжди радію, коли вони запитують поради і прислухаються до моїх слів.

- Ми дуже гостинні. Так було тоді, коли жили в одній кімнатці, і так є зараз, коли збудували свій дім. Я завжди любила поратись на кухні. У нас щодня усе повинно було бути свіжоспечене та свіжозварене. Могла навіть тричі на день змінювати меню і кожен раз виробляти щось нове.

Зрозуміло, що вміння не прийшло одразу, але я любила готувати і завжди хотіла це робити якомога краще – ретельно записувала рецепти, надиктовані мамою (ці записники в мене і досі збереглися), радилась з подругами і готувала, готувала, готувала.

- Вдосконалюйте себе. Не бійтесь експериментувати. Обирайте для спілкування людей, які вам до душі – відкритих і готових прийняти усе нове. Дорожіть почуттями, шануйте батьків та друзів.