Головна » Статті » Перша сторінка

“Шанс на відродження чи повага до історії рідного міста? Наступного року Раві 555!”

Про занепад культурно-просвітницького життя у Раві нам, як мешканцям міста, мабуть, говорити доволі болісно. В той час, коли логічно було б говорити про відродження славних традицій у місті, нам доводиться із болем на душі згадувати про «золоті» для Рави 2002-2005 рр. Саме цей період ознаменувався для міста відродженням, зокрема, і у культурному плані. Дійсно, спогади про приїзд до маленького містечка таких зірок української естради як Віктора Павліка, Олександра Пономарьова, Тараса Петриненка чи Ірени Карпи залишаться у пам'яті равчан ще не один рік. Здавалося, що цей список відомих українських виконавців буде все збільшуватись і збільшуватись. Але останні декілька років ознаменувалися суцільною деградацією культурного життя Рави-Руської.

Про «культурний застій» більш детально ми ще писатимемо на сторінках нашої газети згодом, але зараз ми хочемо привернути увагу до конкретної культурної проблеми, яка може обернутися для міста і для її мешканців великою ганьбою. Справа в тім, що поволі ми наближаємось до великої і символічної цифри, яка для нашого міста матиме важливе місце у подальшого розвитку, насамперед, культурному. 

555 – саме стільки років виповниться нашій Раві-Руській у 2010-му. Дата, як бачимо, носить символічно-історичний характер. Невідомо, чи зможе ще хтось із равчан коли–небудь у майбутньому похвалитися подібним. Однак ми у свою чергу маємо унікальну можливість не проґавити чудового шансу, який дає нам історія для того, щоб заглянути у минуле, оцінити сьогодення та будувати майбутнє. У нашому розпорядженні ще достатньо часу аби як належить та на високому рівні організувати та провести широкомасштабне святкування цієї дати та змусити згадати про Раву як про культурний осередок західного регіону.
Недаремно привертаємо уваги до цієї проблеми саме зараз, коли до 555-річчя міста залишається ще більше року. І недаремно називаємо це проблемою, адже як показує сумний досвід останніх кількох років наша влада розівчилася організовувати щось по-справжньому якісне, а ми, у свою чергу, розівчилися по-справжньому святкувати. Ті примітивні святкування, які ми змогли бачити у нашому місті в останні роки, і які відбувалися навіть нерегулярно, заставляють задуматися над тим, що на нас чекає у 555-річчя. Не хотілося б поспішати з висновками, але якщо негайно не взятися за розробку святкування, збору коштів та інші організаційні моменти, то у 2010-му році урочиста подія може перетворитися на сміховинне «караоке на майдані», дешевий феєрверк та гору сміття, яке яскраво підкреслюватиме «гостинність та традиції» нашого міста. 
Будемо відвертими і об’єктивними, адже факти говорять самі за себе: з 2006 року єдиним більш-менш масштабним і культурним заходом високого рівня у місті був лише фестиваль «Галицькі перехрестя», який відбувся минулоріч. Все! Більше пригадати равчани не мають чого. Масові гуляння, які востаннє в місті проводилися ще за часів мера Печінки, в останні роки були настільки недолугими та примітивними, що гріш їм ціна. Що не кажіть, але можливості у «важкі 90-ті» були набагато меншими, аніж зараз, а організаційна робота в місті була на досить пристойному рівні. Святкування дня міста звісно не проводились, але такі дати як День Конституції, День Незалежності чи Спаса регулярно відзначалися гучними загальноміськими гуляннями. Останнім же часом, якщо подібне у нас і проводиться, то на типовому сільському рівні. Та яке там сільському! До прикладу, у 2008-му році День Незалежності в Угнові відзначався… концертом та феєрверком! Згадайте, що було у нас: дискотека у місцевому ДК. І все! Тож Рава у культурному плані опустилася навіть не до рівня села, а до чогось ще нижчого. І це при тому, що під боком кордон, який дає змогу на подібних святах добряче заробити місцевій казні…
Легковажність, з якою останні декілька років відбуваються всі більш-менш значущі процеси у місті, може перекинутися і на 555-річчя міста. І хоча, нажаль, ми не можемо сказати, чи закладено у бюджет міста на цей рік якісь кошти для підготовки до майбутнього дійства, відповідь, очевидно, буде негативною. Як показує сумний досвід до такої солідної дати потрібно готуватися заздалегідь. А враховуючи те, що у майбутньому, як завжди, через «брак коштів» знову постраждає організація, то про формування кошторису до Дня міста у 2010-му треба думати вже цього року.
Враховуючи всі негаразди та всі промахи минулих років, наступного року керманичі нашого міста просто таки зобов’язані стрибнути вище голови і організувати для равчан свято, яке запам’ятається на багато і багато років. Вони повинні зрозуміти, що не мають морального права позбавлять місто такого свята, мабуть, - найважливішого за роки незалежності. Рава-Руська у свій день не має впасти обличчям у болото, а навпаки, заставити гучно говорити про себе, про те, що ще є таке місто, яке шанує свою історію, свої традиції і, не в останню чергу, своїх мешканців. Ми усі разом, і влада, і равчани повинні «лізти зі шкіри», аби зробити 2010-й рік роком Рави-Руської. Кожен, від школяра і до пенсіонера повинен знати, у якому, просочених історією місті вони живуть. Ставши пліч-о-пліч, потрібно докласти максимум зусиль, щоби цей день перекреслив всі невдачі, яких у останні роки є більше, аніж успіхів. 
Проведення 555-річчя Дня міста на пристойному рівні – це, так би мовити, іспит для всіх її мешканців та влади. Цей день повинен показати те, що Рава – не існує, а живе! А з нею живуть і її традиції…

Андрій Бучко



Категорія: Перша сторінка | Додав: Admin (12.07.2009)
Переглядів: 495 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]