Головна » Статті » Інше

Ода депутатам
До чергових перетрубацій наших народних депутатів, мабуть, українці вже звикли. Поступово це стає для нас самих звичайним явищем, без якого прожитий день здається, як мінімум, дивним. Сварки, брехня та бійки зробили наших депутатів настільки відомими, що про них знають, мабуть, усі, хто бодай зрідка вмикає телевізор. Усі те, що там ми бачимо, породжує нові культурні процеси у нашому суспільстві. Зокрема, наша історія дуже гарно відбивається у літературі. Письменники у своїх творах діляться власними думками. І не обов’язково бути в зрілому віці, щоб писати гарні вірші, прозу. Як приклад, пропонуємо вашій увазі вірш під назвою “Ода депутатам”, написаний випускницею Рава-Руської школи-інтернат, переможницею районних і обласних конкурсів з української мови та літератури, а також поетичних конкурсів учасницею всеукраїнських олімпіад - Уляною Летій.

Костюмчик от кутюр поважно суне…
Ой, не впізнала, пане депутате! 
На вас такі чарівні, пишні шати,
Як на березі восени. От тільки сума…
Та не про гроші мова. Україну
Ви йдете із руїни піднімати.
До речі, про руїни… ні, про шати…
От, чесне слово, збилась з пантелику.
Хотіла-м похвалить любов велику
До України вашу. А руїна
На ум спадає… Ціла ж Україна
До вас прилипла серцем, депутати,
Ви такі рідні, ніби мама з татом.
На вас надивимося з вечора й до рання,
На ваші звернення і ваші клопотання,
І на фіалочки утоми під очима
І не утоми. Ви би відпочили.
А тут іще трикляті журналісти
(Така уже в них доля – всюди лізти)
Без сорому в кишені заглядають,
Мільйони ваші, вибачте, «щитають».
Чи ж ви самі не вмієте «щитати»,
Вони ж не ви – зірок їм не хапати.
Не до державних таїн простолюду,
Народ – він щоб молився і ждав чуда.
А ось іще недавно споглядали
Крізь голубий екран шикарні дачі,
Які ви кров’ю й потом будували.
Що вже заохкались! Таких ще не видали,
Нехай же вам, шановні, Бог віддячить,
Що в раю побувать нам змогу дали.
Нехай ховаються заморські депутати,
Бо наших Крезів їм не наздогнати.
Ой ні, не Крезів, а кремезних – духом й тілом.
Я переплутала. Подякувати хотіла,
А вийшло, що образила… Та й годі.
А я тепер звернуся до народу.
А ви не слухайте, то наша таємниця.
Що ж, людоньки, вже якнайбільш моліться,
Бо лиш молитва буде помагати,
Допоки в нас такії депутати.
Допоки гаманці такі широкі
У депутатів. Доти… Це ж бо доки?! 


Категорія: Інше | Додав: Admin (12.07.2009)
Переглядів: 438 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]