Головна » Статті » Інше

Які вони, життєві акорди?

СПОВІДЬ

 

Гріхів не втаюю, мій Боже,

Грішила, блудно жила тоже.

І злість, і зависть – все в мені,

Десь там в нутрі, на самім дні!

 

Захланність, лінь, погорда, бруд,

Над ближнім я вчиняла суд,

Бажала зла, вела розправу,

Собі плела оманну славу.

 

Дітей нічому не навчила,

Сама, як черв у хроні жила!

Прозріла, Господи, і каюсь,

Змінитись, Боже, постараюсь.

 

Вчини, Всевишній, наді мною,

Щоб жила в страсі Божім і покою.

Любила ближнього, молилась,

Як фарисей той не хвалилась.

 

Воістину, зроби – прошу!

Спаси заблудшую душу.

На Тебе, Боже, уповаю,

Прошу, молюся і благаю!

 

Дозволь в Причастії Святому

Розкаятись в гріхові свому!

Молюся за загублену без імені душу,

Я каюсь, плачу, Господи – прости, прошу!


КРИК ДУШІ

 

Мої вірші – моя рідня

Я з ними раджуся щодня

Встаю я з ними і лягаю,

Своє життя їм повідаю.

 

Що вразило і що болить,

Віршам розповідаю вмить.

Часом у мріях на папері —

В реальність відчиняю двері.

 

Дивуюся – коли писалось?

А час пройшов, все так і сталось.

Бо слів не викинеш з вірша

У кожного своя душа.

 

Вони зі мною, як сім’я,

Мої вірші і з ними я.

Я в них душею не кривлю,

Мов перед Кесарем стою.

 

Не в тім біда, що не друкують,

А в тім – читають і не чують.

Часами знизують плечама –

Чудачка ця живе віршами.

 

А час так швидко проминає,

Була людина – і немає.

Лишилися її вірші —

Болючий спомин – крик душі.

 


 

Категорія: Інше | Додав: Admin (12.12.2009)
Переглядів: 356 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]