| Головна » Статті » Події |
Говорячи про будь-який із фестивалів, то, як і всі інші культмасові чи заходи іншого характеру, вони потребують попередньої підготовки. І якщо всякі вечірки, виступи чи творчі звіти, як правило, на свою попередню підготовку потребують не більше двох тижнів, то фестивалі, особливо ті, учасниками яких є виконавці з інших областей України, починають готуватися їхніми організаторами за декілька місяців до їх початку. «Галицькі перехрестя» стали тим заходом, підготовка до якого тривала ще довше, аніж зазвичай. Справа йде не про власне «фізичну», а про так звану «ідейну» підготовку. Творчі люди знають, що для створення якогось творчого проекту, чи то вірш написати, чи картину намалювати потрібен певний час. Цей час вони використовують для пошуку творчого натхнення, роздумами над майбутнім «шедевром», який, щоправда, таким далеко не завжди стає. Чи можна вважати «Галицькі перехрестя» шедевром? Для людей, які мають бодай найменше уявлення про подібні заходи, безумовно, так. А для тих, кому «чужа» філософія фестивалів народної творчості, такий захід може викликати як мінімум здивування та нерозуміння. Якось у розмові із засновником та організатором «Галицьких перехресть» Василем Долішним вдалося почути фразу, яка, в принципі, і визначила мету фестивалю. Її суть полягала у тому, щоби показати людям, які живуть у вузькому середовищі своєї культури, те, що окрім їхнього «метру на два» існує щось більше, грандіозніше, на яке приходять люди подивитися, і про що відгукуються із захопленням. Хотілося б сказати, що такі люди із обмеженим світоглядом є представниками різноманітних субкультур чи жителями Богом забутих сіл, куди автобус їздить раз на тиждень. Однак, виходячи із реалій сучасного культурного стану населення Рави-Руської, можемо зазначити, що підростаюче покоління, молодь до 30-ти – 35-ти років поступово і стала тією «субкультурою», вихованою на попсі, слухаючою реп та живучою за «ідеалами» шансону. Проте така ситуація не є проблемою одного міста. Такі сучасні тенденції розвитку, а правильніше – деградації української культури, коли з екранів телевізорів, з динаміків радіо та з уст першокласників лунають слова пісень про «ходки на зону», і ставлять під загрозу існування цілої української державності. Що таке «Галицькі перехрестя» для равчан? В першу чергу, це єдине потужне культурне джерело, яке формує у молодих людей відчуття національної ідентичності, а для старшого покоління є унікальною можливістю здобути втрачене, збагнути своє місце серед інших соціальних груп та спільнот. Унікальність наших «Галицьких перехресть» серед усіх інших фестивалів народної творчості, які зараз проводяться в Україні, є те, що він чи не єдиний подібний собі, який проводиться саме у місті. Ідею української пісні, такої, яку знали наші пращури, в Українській державі несуть, в першу чергу, села. Тому на фоні цього факту відкидати доцільність та значення рава-руського фестивалю жодним чином не можна. Навпаки, «Галицькі перехрестя» заслуговують на найтепліші та схвальні відгуки, які, втім, вони і отримали. Андрій Бучко | |
| Переглядів: 642 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |