Головна » Статті » Події

І все ж надіється на краще...

Жителька Старого Села, що за декілька кілометрів від Рави-Руської, Серафин Анастасія Максимівна, народилась 29 серпня 1912 року. Вже десяток разів ходить на сільську дільницю, щоб віддати свій голос кандидату, якому довіряє. За своє життя, як розповідає сама бабця, вона бачила все: Україну, загнану в ярмо Росії, Польщі та Австро-Угорщини...

- В наших краях були німці, "рускі” і поляки. Але ми не хотіли жодних і боролися, щоб все-таки бути самі і ні від кого незалежними», - розповідає баба Анастасія.

- А як ви жили тоді? Мали гроші?

- Ні. Такого не було. Хто собі заробив щось на полі - то і мав.

- Бабусю, а що ви чекаєте від майбутнього Президента?

- Я б хотіла змін тільки в кращу сторону, а саме – в економічному і політичному розвитку України. Я кожен день молюся за нашого Президента, щоб мої діти, внуки і правнуки були щасливі і жили справді в демократичній державі. Вірю, що таки Господь Бог змилосердиться над нами і нашою ненькою-Україною.  

Бабця Анастасія більшу частину свого життя переживала під тиском радянського режиму. Вона знає, що це таке, коли немає в хаті і крихти хліба. Каже, що їй нормально так жити, бо нікому нічого не бракує. Але змін все-таки б хотілося старенькій... Вона щиро надіється і у свої 98 років продовжує вірити, що дочекається таки справжнього лідера, який зараз так потрібен нашій державі. Молиться кожен день, щоб Україна стала справді вільною, незалежною, багатою, щоб з нею і з її народом рахувалися в світі. Але чи збудуться мрії бабусі? Чи зуміє майбутній Президент витягнути Україну з кризи? Нажаль відповіді на ці питання ми дізнаємося ще не скоро.

 

Ірина Серафин,

студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

 

Категорія: Події | Додав: Admin (03.04.2010)
Переглядів: 296 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]