Головна » Статті » Обличчя

"Маестро" у білому халаті

У цьому номері ми вирішили взяти інтерв’ю у людини, яка відповідає за здоров'я равчан та мешканців Равщини. На сьогодні медичні установи є найвідвідуванішими серед усіх закладів. Мабуть, немає людей, які хоча б одного разу не відвідували чи то поліклініку, чи лікарню. Тому про стан равської медицини ми вирішили поговорити із головним лікарем Рава-Руської райлікарні п. Ігорем Музикою.

- Ігоре Степановичу, наскільки мені відомо Ви походите із сім'ї лікарів, відомої у нашому місті. Особисто Ви стали лікарем аби підтримати, так би мовити, сімейну традицію, чи все ж таки Ви просто не уявляли себе кимось іншим?

- Одразу хочу внести корективи у ваше запитання: у моїй сім'ї не було жодного лікаря, однак взагалі у родині пізніше лікарською стежиною пішли моя дружина, яка зараз працює старшою медсестрою хірургічного відділення, а також мій двоюрідний брат, якого, на жаль, уже немає.

Взагалі, цікавитись медициною я почав ще навчаючись у школі десь із сьомого-восьмого класу. У старших класах почав готуватися до вступу і у 1978 році поступив у Львівський медичний інститут, у якому провчився 6 років і закінчив лікувальний факультет. Після цього я почав працювати у Жовківській лікарні на посаді лікаря-психіатра, а у 1987 році мене призначили заступником головного лікаря по лікарській роботі у Рава-Руській райлікарні. Взагалі, тоді у коло моїх обов’язків входило практично все, – починаючи від лікувально-діагностичного процесу і, закінчуючи справами на лікарняній кухні.

- Серед людей побутує така думка, що лікар не спроможний зарубати курки. Це дійсно так?

(Сміється – авт.) -  Дійсно, серед людей існують певні уявлення щодо цього. Особисто я, якщо потрібно, то можу піти на такий крок, але серед моїх колег є і такі, для яких подібне складає неймовірних зусиль.

- Як давно Ви стали головним лікарем у Рава-Руській райлікарні і з якими проблемами зіштовхнулися на перших етапах роботи?

- Головним лікарем працюю вже шість років. Специфіку роботи лікарні, а також і проблеми знав не з чуток, адже до цього був заступником головного лікаря і з ними був знайомий з власного досвіду. Проблеми є. З ними знайомі усі, хто хоча б раз побував на лікарняному ліжку. Як це не прикро, але недостатнє фінансування не дозволяє лікарні бути повністю забезпеченою власними ліками, але найнеобхідніші, а також ті, які потрібні для невідкладної медичної допомоги, у нас завжди є. Ще однією суттєвою проблемою є 80% застарілого обладнання. Як-не-як, але потрібно оновлювати для початку хоча б рентген-кабінет, фізкабінет, лабораторії. Взагалі, проблем досить багато, тому і ці, а також проблеми із транспортом, які ми частково вирішили, адже отримали цього року новий автомобіль швидкої допомоги, із харчуванням пацієнтів потребують більшого відсотку фінансування. Я розумію, що зараз нелегко державі в цілому, тому ставлюся з розумінням і хочу, щоб з розумінням ставилися і до наших проблем. Наразі, виходимо з тих можливостей, які маємо.

- Чи задоволені Ви ефективністю роботи медперсоналу?

- Задоволеним я не буду ніколи (Сміється – авт.). На своїй першій нараді на посаді головного лікаря я чітко зазначив, що буду вимагати від своїх працівників професійності у роботі. Вони постійно повинні підвищувати свій кваліфікаційний рівень. Лікар повинен бути чесним, доброзичливим і толерантним з пацієнтами, дотримуватися трудової дисципліни. Саме цього я вимагав, вимагаю і буду вимагати від нашого персоналу.

- Чи існують кадрові проблеми?

- Я б сказав, що швидше ні, аніж так. Якщо говорити про молодший лікарський персонал, то кадрових проблем немає. Однак існують проблеми із окулістами, ЛОРами. У нашій лікарні ми намагаємося робити ставку на молодь – вихідців з Рави-Руської та навколишніх населених пунктів. Якщо людина є кваліфікованим спеціалістом або перспективним лікарем, то таких працівників ми зі всіх сил намагаємося запросити одразу після закінчення вищих навчальних медичних закладів працювати до нас у лікарню. У цьому нам завжди допомагає Головне управління охорони здоров'я, до якого я особисто звертаюся і ще жодного разу не почув відмови. Тобто ми робимо ставку на місцеву молодь, хоча і розуміємо, що зарплата є далеко не такою, якою б мала бути.

- Минулого року у місті було створено благодійну організацію «Милосердя 2008», яка займається збором коштів для потреб міської медицини. Чи отримувала лікарня за цей час якусь матеріальну допомогу?

- У мене була розмова із представниками цієї організації. Вони цікавилися проблемами, які існують у лікарні. Їх, насправді, є ще дуже багато і їхнє вирішення є непростою справою. Але ми готові до того, щоб прийняти будь-яку допомогу і розуміємо, що в теперішніх умовах це зробити непросто.

- Як можете підсумувати перші шість років на посаді головного лікаря?

- Не побоюсь сказати, що за цей період нам вдалося досягти дуже багато. І це (показує на стіну, де висить «Почесна грамота» МОЗ України – авт.), мабуть, говорить само за себе. Я з впевненістю можу подивитись будь-кому у вічі і мені не буде соромно говорити про те, що зроблено, чи про те, що не зроблено. А зробленого є досить багато, хоча і зовсім мало, в порівнянні з тим, що ще має повинно бути. Так, в останні роки нам вдалося зробити капітальний ремонт так званого головного корпусу нашої лікарні (перекриття даху), була замінена вся теплотраса, яка за 40 років себе повністю вичерпала. Продовжуючи говорити про ремонти, то також були замінені котли у котельні. Капітальний ремонт торкнувся і поліклінічного відділення. Там ми замінили всі вікна, більшість дверей, відремонтували фасад, а також перекрили дах. Тому тепер я цілком задоволений тим, в якому стані знаходиться наша поліклініка. Також вдалося привести до порядку, зробити ремонти майже у всіх відділеннях – пологовому, хірургічному, терапевтичного і частково неврологічного. Цей обсяг роботи вдалося виконати силами нашого персоналу.

Нещодавно наша лікарня отримала новий автомобіль швидкої допомоги, оскільки до цього часу було дуже важко виїздити на виклики через застарілість автопарку. В планах ще придбати реанімобіль, що дозволить більш ефективно надавати невідкладну медичну допомогу. Однак наразі  це зробити неможливо.

Наша лікарня надає допомогу не лише мешканцям району, але й людям Яворівського та Сокальського. Тому той обсяг роботи, який покладений на нашу лікарню, є доволі великим. Однак 2 роки тому нам вдалося відкрити ЛАЗПСМ у с. Забір’ї, для якого, за сприяння Головного Управління Охорони здоров'я, вдалося отримати новий автомобіль швидкої допомоги.

Андрій Бучко

 

Категорія: Обличчя | Додав: Admin (11.10.2009)
Переглядів: 578 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 1
08.02.2011 Спам
1. ************
частина з відповідей неправдиві, а особливо про працевлаштування молоді!!!!поспілкувавшись з цим головним лікарем, скаладається враження деградації особистості в цілому!!!!!!!!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]