Головна » Статті » Інше

Свято там, де нас нема...

Байкери… Перекладаючи це слово на українську, можемо назвати їх мотоциклістами. Люди, перше враження про яких зазвичай складається негативне і, які асоціюються з наркотиками, алкоголем, непристойностями та злочинністю. Однак, перше враження, як правило, буває оманливим, хоча і доволі надовго закарбовується у пам’яті…

Стереотипи, складені про байкерів ще радянськими ідеологами, ось уже третій рік поспіль розвінчує мотофестиваль «Тачанка», який проходив 17-19 липня у місті Каховка Херсонської області.  Цього разу девіз фестивалю звучав як «Дорога – це життя. Єднаймося заради здоров’я!»

Здавалося, що спільного можуть мати мотоцикли та здоровий спосіб життя? Насправді ж, як показує досвід «Тачанки 2009», одне другому не заважає. Адже поряд із проведенням гучних байкерських гулянь, мотопараду, рок-концерту, пивного чемпіонату та інших традиційних байкерських уподобань, на фестивалі, за підтримки відділу у справах сім'ї та молоді Каховської РДА, фонду Олени Франчук «АнтиСНІД», а також безпосередньо і байкерів, проводилися заходи, метою яких було закликати людей, а надто молодь, до заняття безпечним сексом. Так, бажаючі могли пройти експрес-тест на захворювання ВІЛ/СНІДом, а також серед учасників та гостей безкоштовно було розповсюджено величезну кількість контрацептивів.

Говорячи про власне фестиваль, то варто зауважити, що він проводиться з ініціативи молоді міста Каховки та за підтримки Каховського міськвиконкому. Для міського голови Каховки Олександра Карасевича знайти у місцевому бюджеті 10 тис. грн. на проведення неповторного мотодійства виявилося простою справою. До слова, весь бюджет фестивалю склав 16,5 тис. грн. Ну, як вам, равчани? Бачите, на яку суму стають скупими наші депутати, позбавляючи нас від можливостей, які від подібного фестивалю мала та ж таки Каховка, а саме: мотопарад, участь у якому взяли близько 300 байкерів, безкоштовно пива, морозива, тих же контрацептивів, феєрверку і рок-концерту! До слова, щоб залучити місцевих виконавців до виступу на фестивалі організаторам здебільшого довелося компенсувати витрати на дорогу. Багато гуртів-початківців саме зацікавлені у тому, щоб виступати на подібних концертах, адже для них це шанс «засвітитися». Тому про гонорари тут не може бути і мови.

 Як бачимо, пропаганда здорового способу життя абсолютно не заважає проведенню подібного фестивалю. При чому, на відміну від наших комунальних служб, ні під час проведення, ні після фестивалю, місто не захлинулося сміттям.

Про «Тачанку 2009» можна було б писати і писати, але наша газета не має достатньо можливостей, щоб приділити левову частку номера цій події. У равчан може виникнути питання: «Що Каховка має до Рави і до нашого регіону?» Звісно, що нічого. Просто автор цієї статті, скориставшись нагодою, вирішив скромно поділитися своїми враженнями і поспівчувати равчанам, адже не таких великих грошей насправді коштує проведення фестивалю, як ціна тієї локшини, навішаної вам на вуха місцевими чиновниками.

Для Каховки проведення подібних заходів – звичайна річ. Окрім відомих «Таврійських ігор», описаної у статті «Тачанки», у місті відбувають десятки заходів, головними ініціаторами яких є молодь! Влада, в особі міського голови Каховки, дбаючи про культурне життя міста, одночасно є авторитетом і для самих каховчан, зацікавлена у співпраці із молоддю. А відмазок, типу «нема грошей» - взагалі не існує. Якщо не міський чи районний бюджет є фінансовим двигуном подібних заходів, то залучаються спонсори.

Хотілося б подякувати мені, як гостю на фестивалі, і водночас, як представнику мас-медіа, організаторам «Тачанки 2009» за масу позитивних емоцій та враження. А нам, равчанам, побажати єдиного — бути більш ініціативними, небайдужими до культурних процесів у нашому місці, проявляти зацікавленість, боротися за те, щоб і до Рави, так само як і до Каховки, з'їздилися не лише байкери зі всіх куточків України, а музиканти, юні таланти та інші талановиті люди, які б могли створити яскраве та незабутнє свято для Рави і равчан.

 

Щоб пролити світло стосовно того, яким чином проводився у попередні роки фестиваль «Галицькі перехрестя», - наймасштабніший культурний захід за часи Незалежності у нашому місті, - ми звернулися до автора ідеї, засновника та його організатора Василя Долішнього.

- Для того, щоб проводити фестиваль у місті щороку існує безліч проблем. Однак найголовнішою є те, що закласти відповідні кошти (у 2008 році – це 61 тис. грн.) у міський бюджет – нереально. Фінансування мало б забезпечуватися із обласного бюджету. Якщо говорити про спонсорів, то все просто: в умовах фінансово-економічної кризи вони мають хороший аргумент, щоб відмовити у матеріальній допомозі.

- Чи не виникала у Вас ідея, у разі проведення у наступному році фестивалю, приурочити його до 555-ї річниці з дня заснування міста, тим самим зробити два свята в одному?

- Така ідея була, але, повторюсь, міський бюджет фінансово не спроможний провести подібного заходу. За моїми підрахунками, якби «Галицькі перехрестя» проводились цього року, на його проведення знадобилося б як мінімум 100 тис. грн. Я б дуже хотів, щоб у наступному році фестиваль відбувся, адже і він стане ювілейним, п’ятим з часу проведення. Це було б неповторне для равчан та гостей дійство у Раві-Руській.

- Чи можливо скоротити витрати на проведення фестивалю?

- В принципі, якщо ми на чомусь зекономимо, то фестиваль втратить свою змістовність, свій колорит, свою привабливість. Починаючи від атрибутики зі символікою фестивалю і, закінчуючи монтуванням та встановленням сцени, ми не можемо дозволити виключити щоб із цих деталей організації фестивалю, оскільки все має бути на вищому рівні, щоб ми не втратили обличчя. А я, як засновник та організатор, прагну до того, щоб фестиваль розвивався та залишився міжнародним, не втрачав свого статусу.

 

Андрій Бучко,

Рава-Руська—Каховка—Рава-Руська

 

 

 

Категорія: Інше | Додав: Admin (11.10.2009)
Переглядів: 363 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]