| Головна » Статті » Обличчя |
| У першому номері «Прикордоння» ми хотіли, щоб його героєм була та людина, яка користується у равчан повагою та авторитетом. І ми думаємо, що нам це вдалося на всі сто відсотків. Люди його професії одним із своїх зобов’язань мають своєрідне «інтерв’ю». Щоправда, інтерв’ю це назвати важко – скоріше монологом. Адже, на відміну від журналістів, головне для священика – це вміти вислухати, настановити на правильний шлях. І доволі часто саме це є найкращим за будь-які поради. Людина, яка, поза всяким сумнівом, є духовним лідером, опорою та настоятелем равчан – отець Іван Іваничко став першим героєм рубрики «Обличчя». Отче, не можу не поцікавитися, як Ви проволите церковні свята? Священики святкують якось по-особливому? Уже багато років Ви є настоятелем головного греко-католицького храму у місті. З Вашим ім’ям пов’язані усі релігійні процеси у нашій парафії. І взагалі, для більшості равчан Ви справді є духовним батьком. Якими якостями повинна володіти людина, щоб досягти подібних авторитету та поваги? Людина повинна бути для всіх доступною. Бути простою, але не бути простаком, не бути солодкою, бо скажуть облесна, не бути гіркою, бо обплюють. Ви народилися і більшу частину життя прожили у країні, яка носила суто атеїстичних характер, - Радянському Союзі. Чим керувалися, коли вирішили стати священиком? У мене було надзвичайне Боже покликання із самого дитинства. Божу ласку я відчуваю протягом усього свого життя. Батьки були дуже релігійні (мати походила із священицького роду Яворських) і мою добру волю завжди спрямовували до того, що я просив. Що дозволило відродити у людей віру в Бога після того, як Україна здобула незалежність? Я б не сказав, що і в ті часи людська віра у Бога була відсутня. Навпаки,заборона сприяла релігійному збудженню, відчуттю захисту. Церковна діяльність, як така, була невмируща. Із здобуттям незалежності ми її лише розвинули. Останніми роками церква св. Юрія зазнала суттєвих змін. Зокрема, варто зазначити, що було проведено ремонт фасаду, перекриття даху та позолочення куполів. За які кошти здійснювалися ці роботи? За кошти що недільних пожертв наших парафіян і, безумовно, значна частина була отримана нами від благодійників. Храм, як бачите, переживає суттєву обнову. Головною його необхідністю є побудова вхідної брами, а перспективою на найближче майбутнє – будівництво парафіяльного будинку. Чи існують якісь проблеми, які не дозволяють функціонувати та розвиватися парафії загалом та церкві зокрема? Ні. Умови для існування та розвитку є нормальними. На ґрунті нашої утворюються нові парафії. До цього ставлюся цілком позитивно, адже навіть бджоли також рояться Яка ситуація із молоддю? Приємно, що молодь відвідує храм Божий. Це не може не тішити. В останні роки спостерігаємо омолодження серед наших парафіян. При нашій церкві створена “Марійська дружина”. Кожного місяця роздаємо парафіянам невеличку газетку, яка називається “Вогонь миру”. Також маємо свою дитячу вівтарну дружину. Дедалі частіше з'являються молоді пари із дітьми. До речі, приємна ситуація спостерігається, зокрема у нашому храмі: кількість народжених, які пройшли хрещення, переважає кількість померлих. Це є дуже гарною тенденцією. Як ставитесь до викладання у наших школах уроків християнської етики? Уроки християнської етики є потрібні, адже опіка батьків над дітьми шкільного віку є слабкою. Але ці уроки є недосконалими, бо носять факультативний характер. У такому стані діти почувають себе заляканими. Що можете побажати нашій газеті на початку її творчої діяльності? Розмову провів Андрій Бучко | |
| Переглядів: 915 | Рейтинг: 4.5/2 |
| Всього коментарів: 0 | |