Сайт міста Рава-Руська

¨ Ціни товарів у містах, порівняно з сільськими цінами, були в 3 – 4 рази вищими. Наприклад, в 1918 у Львові 100 кілограмів пшениці коштували 40 крон, жита – 35 – 40 крон, тоді, як чоботи коштували 300 – 400 крон. А згадаймо, що працівники в той час отримували в середньому 120 злотих на рік.

¨ Протягом кількох століть жителі Рави-Руської зазнавали гніту польських панів та австро-угорських феодалів. Майже вся земля належала поміщикам, бургомістрам, ксьондзам та монастирям. Важко було знайти селянську сім’ю, яка б мала більше морга землі.

¨ У західних областях України в той час набули поширення такі види відробітку, як праця за пасовище, за проценти, за „чекане”, за „порцію”, за „спілку” при сівбі, за штрафи при потравах в полі, при порушенні лісового та риболовецького законів. Причому всі ці види відробітків існували аж до розпаду Австро-Угорщини.

¨ У Раві-Руській, наприклад, за випас однієї худоби поміщики зобов’язували селян зжати і зв’язати ярину з 3-х моргів (або 20 – 25 кіп озимини), чи зорати 1 – 2 морги землі панською або власною худобою.