Сайт міста Рава-Руська

Центр Рави-Руської мало-помалу перетворюється не на обличчя міста, яким би мав бути в ідеальному варіанті, а на середньовічний ремісничий присілок, у якому і порядку не треба було наводити, оскільки головними їхніми завданнями було продаж виготовленої там продукції і прибуток, одержаний від цього.

На сторінках газети у попередній номерах ми неодноразово порушували тему продажу землі, того, як земельні ділянки у самісінькому центрі міста, парки та сквери забудували різними примітивними спорудами, метою яких є діяльність, спрямована на отримання миттєвого прибутку.

Поруч із цим, у №2 (2) від серпня 2009 року, ми опублікували замітку під назвою «Міську площу хотіли перетворити у автостоянку», де розповідали, як депутати міської ради ледь не прийняли на сесії рішення про те, щоб частину єдиної у місті площі Вічевої віддати у руки місцевому автоперевізнику для облаштування зупинки маршруток. Депутати відхилили пропозицію, натомість запропонували облаштувати таку зупинку на міському залізничному вокзалі, де в первісному вигляді і передбачено існування подібних зупинок для автобусів. Однак цю пропозицію відхилив вже сам перевізник.

Проте відхиляння пропозиції, як виявилось, зовсім не означає, що використання площі для зупинки заборонили, оскільки відповідного рішення міська рада не прийняла.

Гуляючи засніженою Равою, де прийнято взимку дороги фактично не розчищати, із великим подивом спостерігав як посадка пасажирів на маршрутки у яворівському напрямку здійснюється прямісінько із міської площі! Водії маршрутки без вагань «припарковуються» на Вічевій майже під самісінькою ялинкою. На сніговому покриві, який ніхто на площі і не відгорнув, навіть утворилися своєрідні «колії» від коліс маршруток, які, проїжджаючи мало не півплощі вздовж, виїжджають на дорогу.

Аналогічне застосування міської площі знайшли і водії авто. Можливо, від незнання, а можливо, від того, що немає де більше припаркувати «свої» чотири колеса, вони, за прикладом  маршруток, чемно розмістилися на тій-таки площі. Коли ж почав фотографувати площу у всій своїй «красі», захопивши в кадр і авто, які були там припаркованимм, до мене одразу ж підбігли двоє з їхніх власників і почали вияснювати, для чого я це роблю. Вони і гадки не мали, що ніхто їх машини не «фіксує» для того, щоб потім передати у руки викрадачам автомобілів. Мораль і розуміння того, що можна робити, а що не можна, навіть у центрі такого невеличкого містечка, яким є Рава, для них схоже відсутня. Натомість водію маршрутки, який мало не заснув у своєму автобусі, припаркованому трохи далі на площі від авто, схоже і діла ніякого не було, що міська площа – це не зупинка, а територія громадських сходин.

Як би там не було, але ні нерозчищені дороги, які змусили водіїв автомобілів паркуватися прямо на площі, ні відсутність дорожніх знаків, які чітко визначають місце зупинок громадського транспорту, не змусили ані міську владу, ані комунальників, ані автоінспекцію вжити необхідних заходів щодо припинення подібної поведінки водіїв. А міська площа, яка взимку слугує зупинкою, а влітку заростає бур’яном, продовжує бути справжнім "обличчям” прикордонного міста.

Захар Негода