| Головна » Статті » Події |
Незадовго до початку проведення фестивалю «Галицькі перехрестя», та й, власне, після нього головна проблема полягала, як це не банально, у відсутності фінансування. Як повідомлялося, з міського бюджету було виділень 50 тис. грн., які були використані на забезпечення умов для прожиття на харчування учасників фестивалю. Ще 20 тис. грн. з власної кишені вклав у виготовлення символіки організатор Василь Долішний. Натомість обіцяних коштів з Кабміну, який своїм розпорядженням затвердив підготовку до святкування 555-ї річниці Рави-Руської, фестиваль так і не дочекався. Тому, забігаючи наперед, зазначимо, що ні до, ні після фестивалю обіцяних грошей не надійшло і організатори зіштовхнулися з проблемою нестачі 40 тис. грн. А те привітання, яке було зачитане від імені міністра культури і туризму нічого, окрім піару з боку міністерства нічого не дало. Тим не менше, для глядачів та учасників, попри відверті фінансові труднощі, було зроблено максимум з тих можливостей, які були, і фестиваль пройшов за запланованим сценарієм. Хоча, через згадані фінансові труднощі, декільком виконавцям, серед яких Левко Дурко та Василь Мельникович, довелося відмовити. Варто також відзначити і високий рівень самої організації фестивалю у плані його реклами. Так, декілька рекламних щитів з вивіскою «Галицьких перехресть» було розміщено у Львові, низка інформаційних сайтів та газет розмістили інформацію про фестиваль у Раві-Руській, а під час самого фестивалю функціонував спеціальний фестивальний намет, де можна було придбати атрибутику «Галицьких перехресть» у вигляді футболок, брелоків, парасоль, газети, пакетів та відеодисків, а також учасники та гості могли залишити свій відгук про фестиваль у спеціальній книзі відгуків та пропозицій. Була організована і фотовиставка з попередніх чотирьох фестивалів, де равчани могли побачити і себе, і своїх знайомих, і учасників. Так би мовити, екскурс в історію… Родзинкою кожних «Галицьких перехресть» для глядачів стає урочиста хода учасників фестивалю. На підтвердження цього наведемо слова однієї із бабусь, яка спостерігала за ходою і з захопленням сказала «Але файно було!». А було дійсно «файно». Під звуки духового оркестру, а цього разу на додачу ще й барабанщиць, під супровід міліцейського кортежу святкова колона на чолі із великим стягом України, символами Рави-Руської скликала равчан на міську площу, де, власне, фестиваль і відбувся. Помітне було хвилювання головного «винуватця», який це все зібрав до купи і представив на огляд равчанам, Василя Долішного, котрий під час ходи колони весь час давав вказівки: то прапор не так несуть, то відстань завелика, то музика не та. Однак такі хвилювання були помітні радше зсередини. Збоку можна було спостерігати великі очі і розкриті роти від равчан, які вишикувались на тротуарах Львівської та до самої площі супроводжували святкову колону. Цього разу равчани знову побачили багато знайомих облич. Однак не менше було і тих, хто дебютував на сцені «Галицьких перехресть». Одними з таких стали квартет «Голосисті». Панянки в українському однострої з ковбойськими шляпами, які виконували народні пісні у стилі кантрі, блюзу та рок-н-ролу, були одними з тих, хто сподобався равчанам найбільше. До слова, саме цей квартет був учасником півфіналу відомого шоу «Україна має талант-2». Не менші оплески на фестивалі отримали і учасники козачого хору «Станиця Луганська», які під час свого виступу встигли і посвятити у козаки організатора Василя Долішного, і заспівати експромтом з поляками. А от щодо місцевих талантів, то дебютом відзначився і новостворений колектив «Рава – Шлягер». У їхньому виконанні прозвучала пісня, присвячена «Галицьким перехрестям». Очевидно, що під час проведення наступних фестивалів вона стане своєрідним гімном «Перехресть». Ще один колектив, із запрошенням якого вгадали організатори, був «Бойовий гопак». Мабуть, не варто говорити, що ця група демонструвала у своєму виступі. А от те, скільки очей прикипіло в той час до сцени і яка тиша стояла на площі, мабуть, говорить про те, що зовсім скоро подібний гурток варто відкривати і у місті. Надто гарно все виглядало з боку і надто багато хлопчиків згодом намагалися повторити побачене. Не обійшлося на фестивалі і без екстриму. Спочатку вистрілами із гармат лякали глядачів та інших учасників члени козацького гурту, звук яких, очевидно, обтрусив листя із дерев на Вовковиці, а згодом на фестиваль завітали… байкери! Відверто кажучи, здалося, що хлопці на залізних конях помилилися і завітали не на той фестиваль. А от пан Долішний сказав, що участь байкерів була передбачена з самого початку. Традиційно, своєю участю у «Галицьких перехрестях» відзначилися Рава-Руські будинок дитячої та юнацької творчості, професійний ліцей, курені навколишніх сіл. А от на майже рідній сцені виступила уродженка Добросина, Заслужена артистка України Наталія-Марія Фарина. Як то кажуть, «країна знає своїх героїв», тому не дивно, що овації від виступу солістки Рівненської філармонії були захоплені всі, хто слухав її спів. Загалом, участь у святковій колоні взяло близько тридцяти творчих колективів. Серед них заслуговують на увагу етнографічний ансамбль «Джерельце» із Моршина, колектив «Маленькі бойки» та ансамбль «Вишиванка» (обидва з м. Перегінськ Ів.-Франківської області), черкаський хор «Поляни», золочівський гурт «Січ», «циганський» шоу-балет «Фініам» зі Львова, поляки із с. Любича-Королівська «Рапсодія», творчі колективи районного відділу культури м. Миколаєва та Червонограда Львівської області, дует «Чарівні струни» зі с. Орлиного АР Крим, гурт «Чорномор» з с. Південне Одеської області, «Криниця» з Дніпропетровщини, «Пігадь» з Донеччини та ансамбль народної пісні «Барви». Концертній частині фестивалю передувала традиційна офіційна частина. Як буває у таких випадках, зі вступними словами виступила правляча верхівка міста та району, серед яких були міський голова Рави-Руської Алла Сопрун, голова Жовківської РДА Володимир Волошин та депутат Верховної Ради України Володимир В’язівський. Гостями міста також стали міські голови Золочева, Миколаєва, Кам’янки-Бузької та війта Любичі-Королівської з Польщі. Вони обдарували нашого мера різноманітними подарунками і, як це личить офіційним особам, побажали усіх благ. Алла Сопрун у своєму виступі відчитала історію міста, відзвітувала про роки своєї діяльності на посаді міського голови і подякувала начальнику комунальної служби Віктору Шандрі, який, до речі, у цей день виконував роль людини, якій була надано честь підняти прапор України та фестивалю під час урочистого відкриття. Не хотілося б звертати увагу, але побачене на площі під час звучання державного гімну України не лізе в ніякі рамки. Шановні громадяни, маємо вже дев’ятнадцятий рік незалежності, а все ж знаходяться люди, які під час головної пісні країни дозволяють собі говорити, лузати насіння чи навіть грати на автоматі-боксері (!). Причому це не школярі чи підлітки, а ті, котрі роками мають паспорт громадянина України. Про яку державу можемо говорити, яку самосвідомість, про яку українізацію Сходу та Півдня України зачинати мову, коли тут, на Заході, в колисці українства люди дозволяють собі неповагу до власної держави?! Мабуть, біда нашої країни не у чиновниках, а у таких «українців», для яких честь і гідність їх як громадянина стоїть далеко не на першому місці. Від міського голови Рави равчани отримали і своєрідний подарунок у вигляді оновленого герба та новоствореного прапора міста, який освятили священики всіх християнських церковних конфесій міста. Від виступу новопризначеного голови Жовківської РДА пана Волошина у равчан залишилася надія на… газ, який головний високопосадовець району пообіцяв для Рави найближчим часом. Доволі швидко прижилась у Раві традиція організовувати на фестивалі народні кухні від учасників фестивалю. За нашим спостереженням, такі кухні зі всім своїм меню протримались близько двох з половиною годин від моменту завершення офіційної частини. Чиновники у нас є вихідцями «з народу», тому не соромилися і накладали собі повні тарілки вареників, голубців та інших страв, до яких не пошкодували собі і традиційних 50 грам. Невідомо, скільки залишилося після такого рейду для простих равчан, але вони, схоже, цим не дуже засмучувались, оскільки зовсім поруч можна було і випити, і закусити… щоправда не на халяву… Два дні, протягом яких Рава-Руська по-справжньому жила, дали равчанам можливість забути про буденні справи та проблеми. Натомість з'явилося підґрунтя для нових роздумів: «А що ми почерпнули від цього фестивалю?» «Галицькі перехрестя» засвідчили, що в рамках одного фестивалю знайдеться місце для представників різних поколінь. Тут вдалося поєднати народні, фольклорні, етно- та естрадні композиції. Такі фестивалі як «Галицькі перехрестя», на єдиній сцені яких виступають колективи зі всієї України, де звучать пісні українською, російською, польською мовами, спростовують тези про національний, культурний та історичний розкол України. «Галицькі перехрестя» поступово привчають равчан до музичної культури, роблять їх єдиною потужною соціальною спільнотою, яку об’єднує не лише місце проживання, а одне історичне минуле, одні традиції. І дуже важливим є те, щоб цей єдиний стержень культурного життя Рави не зник, а знаходив підтримку та однодумців. А це, шановні громадяни, залежить лише від нас… Андрій Бучко Фоторепортаж із фестивалю за адресою | |
| Переглядів: 858 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |