Сайт міста Рава-Руська

Питання освіти повинне належати до одних із найважливіших у кожній державі. Так сталося, що в останні роки Україна потерпає від перенасичення економістами та юристами і водночас відчуває суттєвий брак спеціалістів технічного спрямування.

Сьогоднішня наша розмова із директором Рава-Руського професійно-технічного ліцею, який, по суті, для нашого міста є своєрідним «вищим навчальним закладом», - Жанною Яківною Букієвською.

- Жанно Яківно, розкажіть, що собою являє ліцей як навчальний заклад? Яке його основне завдання?

- Почну з того, що професійно-технічна освіта у своєму найпершому розумінні займалася підготовкою кваліфікованих робітників для народного господарства. Зараз же це поняття трішки змінилося однак завдання у якісній підготовці спеціалістів у цьому напрямку залишається. Саме у цьому і полягає головне завдання Рава-Руського професійно-технічного ліцею. Тут ми готуємо спеціалістів як для області та району, так і для міста.

- На якому рівні зараз знаходиться професійно-технічна освіта в Україні загалом з Вашої точки зору як людини, яка знає ситуацію зсередини?

- У період незалежності України про професійно-технічну освіту фактично забули. Так, в Європі, до прикладу, існують чітко визначені робочі напрямки. Професійно-технічна освіта скеровує людей у потрібне русло, дозволяє обирати те, що подобається.

Відродження професійно-технічної освіти в Україні розпочалося, я б сказала, з 2004 року. З цього часу розпочалося більше фінансування, почалося проведення ремонтів у закладах професійно-технічного профілю.

- Які проблеми сьогодні існують у Рава-Руському професійно-технічному ліцеї?

- Донедавна у нас була важка ситуація з опаленням – опалювався лише навчальний корпус і то не повністю. Це пов’язано із технічними проблемами з боку підприємства, яке нас забезпечує теплом. Тому мали ситуацію, що майстерні були без тепла, енергії, оскільки не хватало потужностей.

Починаючи з 2008 року, ми почали заміну всієї системи опалення. Завдяки моїм проханням, за рахунок коштів Облдержадміністрації нам буде встановлено електричну котельню. Також буде прокладено нові електричні мережі щоби можна було на повну потужність використовувати котельну, так як, повторюю, технічні потужності підприємства, яке надає нам тепло, не дозволяє використовувати подібний електричний котел. Роботи повинні розпочатися весною або влітку, тому ми сподіваємось, що зовсім скоро наші учні та працівники будуть перебувати у теплих кабінетах.

Також однією з головних проблем нашого ліцею є практика. Раніше, враховуючи той факт, що було багато державних підприємств, проблем із влаштуванням наших учнів на практику не виникало. Зараз же це набагато складніше, оскільки частка державних підприємств, у порівнянні з приватними, є меншою.

- А взагалі, в якому стані зараз знаходиться ліцей?

- Зауважу, що за останні роки частка учнів, які у нас навчаються, суттєво зросла. Так, якщо порівнювати з 2001 роком, коли у нас навчалося близько 300 учнів, то зараз же їхня кількість досягла 587, бачимо, що охочих здобувати освіту у нас стає все більше.

У нашому ліцеї можна здобути освіти з 12-ти професій. Традиційний для нас будівельний напрямок розширюється. Зараз, до прикладу, у нас можна отримати спеціальність маляра, столяра, монтажника та ін.  Поряд із цим ведеться підготовка на нових напрямках: оператора комп’ютерного набору, обліковця, офіціанта, продавця, соціального працівника, який останній часом користується неабияким попитом серед вступників до нашої закладу.

Характеризуючи стан ліцею, в тому числі навчальний процес, то мушу сказати, що раніше у нас була проблема із набором учнів. Щоб цю проблему вирішити у нас ведеться профорієнтаційна робота. Приємно відзначити, що на дні відкритих дверей, який проводиться у нас щороку, актовий зал завжди заповнений повністю!

Широко розвивається і культмасова робота – існують гуртки художньої самодіяльності на чолі з керівниками, які зайняли І місце в області. Вони неодноразово представляли наш ліцей на різних фестивалях та конкурсах.

- Якщо говорити про учнів, то частка яких у ліцеї є більшою: з сільської місцевості чи з міста?

- Раніше більша частка була учнів зі сіл. Зараз же до нас масово поступають учні з міста, багато яких з Рави-Руської.

- Як багато з ваших випускників продовжують здобувати освіту у вищих навчальних закладах?

- Таких учнів є не надто багато, але вони є. До прикладу, минулого року їх було 8. Вони продовжують навчання у технікумах, інститутах, університетах та інших вищих навчальних закладах. Інші ж шукають роботу і працюють за спеціальністю.

- Нещодавно гуртожиток ліцею було віддано під квартири. Для чого це було зроблено?

- Головною проблемою впродовж останніх 12 років, як я вже згадувала, було відсутність опалення. Гуртожиток ліцею не мав нале- (Початок. Закінчення на 7 ст.)  (Закінчення. Початок на 6 ст.)    жного даху, п’ятий поверх не був придатний для проживання. Поступово сирість та грибок перейшли на 4 поверх. Гуртожиток фактично пустував. Головна причина всього цього є недостатнє фінансування. Оскільки грошей на ремонт не було, ми, погодивши із керівництвом, отримали дозвіл від Управління освіти та Міністерства освіти і науки на те, щоб віддати частину гуртожитку під квартири. Із 5000 кв. м площі гуртожитку під квартиру було виділено 1400 кв. м. Від коштів, які були виручені внаслідок продажу кімнат під квартири, було зроблено новий дах у гуртожитку, встановлено нові вікна, зроблено євроремонт у приміщеннях. Варто зауважити, що велику частину цих робіт виконувалися зусиллями учнів та працівників ліцею.

Я вважаю, що кожен професійно-технічний навчальний заклад  повинен до певної міри на себе заробляти гроші. Тоді фінансово і держава буде нести менші витрати, і самі заклади зможуть частково вирішувати свої проблеми. Бо донедавна кошти, які виділялись ліцею, вистачало хіба що на зарплати працівникам та на стипендії учням, а також – на вирішення дрібних проблем.

- Кому і на яких умовах було виділено площу гуртожитку для квартир?

- Ці квартири ми виділили для працівників нашого ліцею, які багато років стояли на черзі. Спочатку люди не вірили, що те, що ми їм пропонували, можливе. Однак коли вони переконалися у цьому, то  багато з них виявили бажання поселитися у таких квартирах на проживання. Люди на протязі двох років їх облаштували і багато з них, отримавши ордера на житло, вже там мешкають. В майбутньому ми сподіваємось, що ці квартири перейдуть на баланс міської ради, а решта частина гуртожитку, звісно, залишиться за ліцеєм.

- Що можете сказати випускникам 9-х, 11-х класів, які мають намір продовжити навчання у Рава-Руському професійно-технічному ліцеї?

- Нехай приходять до нас – двері завжди відчинені. Ми на них з нетерпінням чекаємо і у нас є всі умови для хорошого навчального процесу.

Андрій Бучко