Ключові слова
Думки
Фото
Погода
Статистика
Головна » 2014 » Листопад » 10 » Равчанин отримав поранення, захищаючи донецький аеропорт - газета "Прикордоння"
12:48 Равчанин отримав поранення, захищаючи донецький аеропорт - газета "Прикордоння" | |
Серед равчан, мешканців нашого район - у, є чимало тих, хто бере участь у проведення АТО на Сході України. Один з них, сорокаоднорічний Богдан Підчеха, приватний підприємець з Рави-Руської, уродженець Нової Кам’янки, батько чотирьох дітей. Під час Євромайдану та Революції Гідності він неодноразово допомагав його учасникам, згодом – допомагав знаходити, купувати речі для українських військових, які першими взяли участь у АТО. На початку липня Богдан Підчеха пішов воювати добровольцем у складі Добровольчого Українського Корпусу (ДУК). 3 жовтня, під час оборони обстрілу Донецького аеропорту сепаратистами, він був поранений – на нього звалилася стіна. Внаслідок цього, у Богдана Підчехи зламана рука, пошкоджений таз. Наразі він не може ходити.
- Лікарі вже направили мені і руку, і таз, - розповів Богдан Підчеха. – Як тільки стану на ноги, пройду реабілітацію, знову вирушу на фронт. Але це буде близько Нового року.
- Чому будете повертатися і знову воювати? – запитую у пана Богдана.
- А що, сидіти вдома? Тут варіантів немає. Краще б чоловіки встали з диванів і пішли воювати замість молодих хлопців, яким ще жити і у яких все життя попереду, - зауважує Богдан Підчеха. – Якщо вони думають, що будуть сидіти вдома і тішать себе думкою, що підуть воювати, коли війна прийде до їхнього дому, то це не так. Ми мусимо зрозуміти, що якщо не зупинимо ворога там, то вони прийдуть до нас.
- Ви біля Донецька воювали понад три місяці. Що вас найбільше вразило?
- Там дуже страшно. Найперше страшно від думки, що люди живуть, працюють, до чогось доробляються, щось наживають, а в один момент влучає два снаряди і все, що вони будували, все, для чого вони старалися, перетворюється на купу сміття.
- А яке ставлення людей до цієї ситуації?
- Нормальних людей там взагалі майже не залишилось. Всі, хто могли, вже втекли звідти. Є чимало місцевих, які воюють у добровольчих батальйонах. Інші – заховалися і чекають чим все завершиться.
Наостанок запитую, чим пану Богданові можна допомогти для його одужання.
- Не уявляю, яка мені допомога потрібна, - скромно відповідає Богдан Підчеха. – У вівторок планую повернутися додому, тоді й побачимо.
Захар Негода,
газета "Прикордоння" №12 (56)
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |